Одеські вчені з наукового центру екології моря готуються до важливої експедиції. Їхнє завдання - провести моніторинг одного з найбагатших живністю районів Чорного та Азовського морів. Нагадаємо, в листопаді 2007 року, з-за сильного шторму в Керченській протоці зазнали аварії сім судів, у тому числі два танкери і декілька суховантажів із сіркою. У море потрапило кілька тисяч тонн нафтопродуктів і сірки. Дуже скоро стануть відомі наслідки найбільшої екологічної катастрофи за весь час незалежності України.
Підготовка до відповідальної експедиції йде повним ходом. Екіпаж вже укомплектований. На дослідному судні «Володимир Паршин» - шість лабораторій. Вони призначені для оперативної роботи - збору проб та первинної обробки отриманих даних. Залишилось доставити на борт і інше устаткування: зонди, глибоководні термометри та іншу техніку. Сам процес збору інформації вчені називають так само, як працівники кіно і телебачення, - зйомкою.
19 фахівців піднімуться на борт дослідницького судна в перших числах грудня. Протягом дванадцяти діб їм належить досліджувати Керченську протоку та Азовське море. І хоча експедиція триватиме недовго, коштує вона чимало -800000 гривень. Всього ж на дослідження ситуації в Керченській протоці держава повинна виділити близько двох мільйонів гривень.
До відповідальному рейсу готуються також співробітники Севастопольського інституту Південних морів і російські дослідники. Це спільна міжнародна експедиція. Моніторинг виконується у зв'язку з постановою міжвідомчих комісій обох країн, створених спеціально для оцінки масштабів катастрофи.
Справа в тому, що загроза повторного забруднення Керченської протоки, як і раніше існує. Цієї зими можливі сильні шторму. Вчені повинні визначити, чи становлять собою небезпеку залишки нафтопродуктів і сірки, які осіли на дні морському. Зараз все це приховано піском. Що буде в разі повторного забруднення, не знає ніхто. До цих пір, комплексні дослідження в районі Керченської протоки не проводилися, але техногенна аварія ще може принести багато неприємних сюрпризів.
Всього в експедиції візьмуть участь 40 людина, з урахуванням командного складу. Дев'ятнадцять з них вчені. Дослідити екологічну ситуацію будуть і чотири жінки - гідробіології. Забобонів та екстремальних умов тендітні учасники експедиції не бояться. Рейс для них - захоплююча подорож. Каюти теплі, харчування хороше і робота на повітрі. Що ще треба людині, що живе своєю професією!
Експедиція на "Паршин" - тільки частина майбутніх досліджень. Зібрані дані остаточно опрацюють вже на березі, в Одесі. Після цього винесуть рекомендації і визначаться, що робити далі.
Український науковий центр екології моря, колишній Гоїн, займається дослідженнями з 70-х років минулого століття. Раніше ньому працювало понад тисячу осіб. Сьогодні двісті. І флот у центру не такий як раніше - з дев'яти дослідних судів фактично залишилося тільки одне - «Володимир Паршин». Воно було побудоване 20 років тому у Фінляндії. На ньому сьогодні і ходять в експедиції.
- Зараз, власне, їх зняли всі як неекономічні, - нарікає начальник відділу досліджень морського середовища та прибережної смуги Українського національного центру екології моря Володимир Український. - Перейшли на супутникову інформацію і на буйкові станції, які дають відомості і про вітровому, і про погодні режимах. А такі великі програми за спостереженнями, зараз, на жаль, - рідкість.
Один з таких кораблів-примар поки ще можна побачити в Одеській області, поблизу порту Південний. Так величезне дослідне судно, розраховане на 120 чоловік, простояло вже багато років. Тепер його ремонт коштуватиме дорожче, ніж будівництво нового.
Дослідне судно погоди льодового класу «Ернст Кренкель» побудовано ще за часів Холодної війни. До початку дев'яностих років науковці борознили на ньому води світового океану. Сьогодні на верхній палубі корабля росте трава. Судно повільно гине в акваторії Георгіївського лиману.
«Кренкель» - вже металобрухт. Раніше, у розпорядженні вчених було п'ять таких суден. Сьогодні - жодного.
Від колишньої слави організації Гоїн, залишилися лише спогади і хроніки експедицій. Там ще молоді, сповнені радістю, вчених. До Антарктиди раніше ходили на аналогу судна «Кренкель».
Остання експедиція відбулася в середині дев'яностих. Тепер до станції в Антарктиді доводиться добиратися іншим шляхом: спочатку на літаку в Чилі, а потім на місцевих пароплавах. Хоча українська наука погано фінансується, центр поповнюється молодими кадрами. Вони не уявляють життя без своєї роботи. Всього в центрі працює 15 молодих дослідників. Незважаючи на погане фінансування, молодь зрозуміла, наскільки цікава робота океанологів.
До перебудови, вчені колишнього Гоїн постачали отриманими даними весь світ. Їм довелося побувати майже у всіх морях і океанах планети. В основному вони проводили безперервні спостереження за погодними умовами. Але іноді доводилося заміряти рівень радіації і спостерігати наслідки атомних вибухів в море. Сьогодні діяльність центру обмежується Антарктидою, де збереглася українська станція, а також Чорним і Азовським морями. У наші дні науковий центр екології моря займається і іншими нагальними проблемами - пошуком газових родовищ у Чорному морі. Але це вже інша, менш цікава історія.
Комментариев нет:
Отправить комментарий