Сільгосппідприємства Одеської області відмовилися вирощувати цукровий буряк, всі три заводу-виробника солодкого продукту близькі до банкрутства, а їх власник ... зник. Пошуками втікача монополіста займався кореспондент «».
Буряк зростати у нас не хоче
Як розповідає заступник начальника управління агропромислового комплексу регіону Іван Панчишин, у нинішньому році аграрії Одеської області повністю відмовилися вирощувати цукровий буряк. Невигідне цю справу.
- Буряк має сенс вирощувати лише тільки тоді, коли врожайність вище 320 центнерів з гектара, - говорить фахівець. - А у нас до такого рівня дотягують тільки окремі деякі господарства. Потрібно змінювати саму технологію вирощування буряків, щоб збільшити врожайність, а досягти високого результату екстенсивним способом неможливо.
Свої виробничі поля під буряк перестала використовувати навіть профільна компанія «Інсахарпром-К», що володіє всіма трьома цукровими заводами регіону, - Котовським, «АПК Південний» та Заплазький.
Цукрову промисловість ховали багато років
Ще одна причина «солодкого» кризи - одеські заводи будувалися за радянських часів, тоді й технології були інші, а енергетичні витрати на виробництві - копійчані. Тому головна біда багатьох вітчизняних підприємств - дорога енергія - не оминула і переробну промисловість. Заводи вчасно не модернізували, а зараз це зробити вже неможливо.
- Цукрову промисловість почали ховати років п'ять тому, - розповідає заступник губернатора Одеської області Микола Кісеолар. - Для того, щоб заводи були рентабельними, необхідно модернізувати технологічні процеси, потрібно дешеву сировину. У нас є приклади того, як це можна зробити - у Черкаській, Житомирській, Вінницькій, Київській областях. Проте в Одеській ніхто цього не робив.
Третій негативний фактор - конкуренція, що посилилася після того, як Україна вступила до Світової організації торгівлі. Раніше нашим виробникам докучали цукрозаводчики з Білорусі та Молдови, тепер основну загрозу представляють виробники цукру з дешевого цукрової тростини.
- Треба було при вступі до СОТ взяти хоча б перехідний період, але цього не відбулося, - нарікає віце-губернатор. - А тепер буде квота на дешевий цукор. Хочеш - не хочеш, а брати треба.
Цукрозаводчика не можуть знайти навіть інвестори
За іронією долі, саме тростинний цукор міг би врятувати заводи півдня України від смерті. Вони цілком здатні при зменшенні вироблення бурякового цукру збільшити переробку імпортного тростинного сирцю - як це зробила Росія. Тим не менше, в минулому році року цю сировину використовували в якості біопалива, а у заводів почалися серйозні проблеми. У лютому 2009-го «Інсахарпром-К» опинився на межі банкрутства.
У рейтинговому агентстві «Кредит-Рейтинг» розповіли, що одесити не змогли розрахуватися з боргами по облігаціях серії А. Зараз ведуться переговори з кредиторами про реструктуризацію заборгованості. За словами експертів, сума боргу сягає двох мільйонів гривень (компанія взяла позику в 50 мільйонів під модернізацію). Агентство привласнило компанії довгостроковий кредитний рейтинг позичальника uaВВ c прогнозом рейтингу «негативний». Це означає майже 100%-у ймовірність банкрутства компанії.
Тут сталося неймовірне. «Інсахарпром» ... зник. Компанію не можуть знайти ні андеррайтер облігацій Перший український міжнародний банк (ПУМБ), ні інвестори. Не вдалося виявити цукровиків і «»: усі телефони компанії відключені, а в будівлю, де раніше розташовувався її офіс, нас не пустили. Ледве кореспондент підійшов до хвіртки будинку 32 по вулиці Пушкінській, як вийшов охоронець, заявивши, що всі давно з'їхали і «будь ласка, підіть».
Загалом, кінець солодкого життя підкрався непомітно.
Для довідки: за даними ЗМІ, власником «Інсахарпрома» є депутат Одеської міської ради Олександр Коробчинський.
Ольга Александрова, «»
Комментариев нет:
Отправить комментарий