Напередодні Дня Перемоги одесити привели в порядок братську могилу часів Великої Вітчизняної війни. На пам'ятному місці навіть встановили меморіальну дошку з прізвищами 56-ти розстріляних мирних жителів. Серед них були 15 дітей від двох років і всього шість чоловіків.
За спогадами очевидців, причиною страшної трагедії стало вбивство високопоставленого німецького чиновника, яке відбулося як раз в околицях цементного заводу, на вулиці Хутірської. Від чиїх рук помер німець - так і залишилося таємницею. Проте його соратники були впевнені, що чиновника позбавили життя радянські партизани, які потім сховалися на цементному заводі.
- Місцеві жителі нічого про це не знали, а якщо і знали, то, звичайно, не визнавалися, - згадує пенсіонер Володимир Панченко. - Тоді в наших околицях стали орудувати калмики. Мене 7-річного хлопчика, взагалі не випускали з будинку.
У результаті калмики рівно за день до визволення Одеси, 9 квітня 1944, зробили масовий розстріл мирних жителів. Фашистські кулі полетіли в співробітниць цементного заводу, в жителів Кривий Балки, Нерубайського і Усатово. Нещадні калмики так і не дізналися, що двоє з натовпу залишилися в живих.
- Це була жінка Олена Добридень і 7-річна дитина Андрюша, здається. Коли почали стріляти, вона штовхнула сина і впала сама, і так вони пролежали під трупами до самої ночі, після чого ця Лена постукала у вікно нашого будинку. А у нас у дворі саме в цей час було повно німців, в загальному, дивом моя мама її впустила, вона переночувала, а вранці пішла і більше ми її не бачили, - згадує Володимир Панченко.
А ось сестра Івана Загороднього - 16-річна Лідія - загинула під час розстрілу. З тих пір Іван Васильович щороку приходить на братську могилу, щоб вшанувати пам'ять сестри. У цьому році пенсіонер звернув увагу влади на те, що могила прийшла в повне запустіння.
- Я подзвонив у Суворовський райадміністрацію, поговорив з головою, і місце вирішили привести в порядок. Ось за місяць, як бачите, територію впорядкували, - розповів він.
Комментариев нет:
Отправить комментарий